Розташований між Хрещатиком, вулицями Бориса Грінченка, Софіївською, Малою Житомирською, Михайлівською, Костьольною,алеєю Героїв Небесної Сотні, вулицею Архітектора Городецького та провулком Тараса Шевченка.
До кінця Х століття ця місцина, як і весь теперішній
Хрещатик, звалася Перевісищем і була болотом. Там, де тепер
починається Софійська вулиця, була Лядська брама, що вела до Верхнього міста.
На території майдану в XVIII столітті збудували кам'яні фортечні мури та
так звані Печерські ворота, які існували до 1833 року.
Наприкінці XVIII — на початку XIX століття являв собою пустир — так зване Козине болото. До нього підходили оборонні вали, край підніжжя яких була насипана гребля і стояв водяний млин.
В 1730-х роках тут з'явилися перші дерев'яні, а в 1750-х
років — кам'яні будинки. У 1869 році майдан дістав
назву Хрещатицька(рос. Крещатицкая)[3].
До 1871 року
на майдані був ринок, відбувалися циркові вистави, гуляння.
У 1851 році на майдані було споруджено першу велику цегляну будівлю — будинок Дворянського зібрання
(архітектор Олександр Беретті; тепер на цьому
місці будинок Федерації профспілок України).
У 1876 році, після спорудження Міської думи за проектом архітектора Олександра Шіле, [зруйнована у вересні 1941 року
радянськими радіокерованими мінами), майдан дістав назву Думської.
Джерело: https://uk.wikipedia.org/Майдан_Незалежності
Комментариев нет:
Отправить комментарий